У неділю, на свято Дмитрія, у Делятині відбулася поминальна панахида з нагоди 125-ї річниці від дня народження Осипа Васьківа (1895-1972 рр.) – художника, педагога, журналіста, а також   зустріч-присвята, на якій урочисто погасили персоніфіковану марку й іменний конверт (на світлині), виготовлені за ідеєю та консультацією Андрія Захарківа-Олійника, художнє оформлення Андрія Пилюха.

[Далі...]

Освітянин, історик, краєзнавець, заступник голови Надвірнянської районної організації Всеукраїнського товариства «Меморіал» імені Василя Стуса, керівник органу місцевого самоврядування. Син фронтовика і племінник вояка УПА Івана Кметюка (боївки «Залізняка»). Ці переплетіння лише продовжили життєве коріння Івана Васильовича, яке, за його ж словами, переплелося і з Делятином, і з Добротовом. Він уточнює: – Хутір Облаз заснували родини Кметюків, Залозицьких, Меланюків і Сливінських. Ще мій прапрадід віддав свою землю дідові, а дідо – татові, коли в 1945-му повернувся з фронту й оженився. І батько мій збудував хатку і 1957-го із сім`єю переїхав у Добротів. Там я закінчив восьмирічку, потім – Ланчинську середню школу. [Далі...]

16 жовтня минула 55-а роковина відходу у Вічність поета Січового Стрілецтва

Ювілейні Дні народження та пам`ятні смерті Юрія Шкрумеляка (18 квітня – 125-річчя і 16 жовтня – 55-річчя) проходять малопомітно. Та я впевнений, що шанувальники творчості Співця Січового Стрілецтва Юрія Шкрумеляка – Юрзи-Мурзи – Івана Сорокатого при всіх цих незгодах щиро радіють, що такий талант, така літературна постать появилась в Україні, зокрема, у нашому Ланчині. Овіяні славою і духом Січових Стрільців та воїнів ОУН-УПА і їх звитягою сьогоднішні Герої України захищають територіальну цілісність України на східних рубежах і продовжують захищати її суверенітет. [Далі...]

Наш краянин, Соросівський учитель, делятинець Степан Голіней надіслав напередодні Франкових уродин оповідання-спогад з юних літ Івана Франка «Перша перемога» Юрія Шкрумеляка, як колишній його сусід по родинному Ланчину, яке пропонуємо читачам. [Далі...]

Михайло Мацялко: «Він мав своє призначення на землі, як і свій хрест. Йому вдалося реалізуватися на всі сто відсотків. Усe заспіване пасувало його душі, його серцю. Так, як Іванові личила вишиванка у «Соколах» до тих пісень Січових стрільців та УПА, навіть складно назвати ще когось подібного в українській естраді». [Далі...]

Трагічним для Анатолія Пащенка став тринадцятий рік роботи у полтавських «Краянах». 26 липня 1990 року філармонійним мікроавтобусом-«уазиком» керівник ансамблю разом із водієм поїхав до Києва по афіші. Старе авто поламалося, лиш виїхали зі столиці. Анатолій допомагав водієві у ремонті. Втомлені, поїхали на Полтаву. Був сильний туман…

[Далі...]

Дмитро Селепей (*1896+1935) – український лікар Надвірнянської повітової «Каси хорих», член товариства «Просвіта», засновник філії товариства «Відродження» та молодіжної патріотичної організації «Пласт» у Надвірнянщині у 1929 році, голова проводу футбольного клубу «Бескид».

[Далі...]

У цій невеликій за розміром статті мова йтиме не про відомого історичного діяча, а про звичайного вчителя, спортсмена, котрий у роки Другої світової війни став на захист майбутньої Української незалежної держави. [Далі...]

«Я нікому нічого злого (свідомо) не зробив,

не роблю і не зроблю, але моєї особистої честі

я не дозволю нікому принизити чи нарушити,

яка б це не була ідеологія чи система…

Василь Барвінський.

Таким було життєве кредо музичного генія України ХХ століття Василя Барвінського (1888 – 1963 рр.). Він – тонкий лірик, котрий своїм мистецтвом торкається ніжних і потаємних закутків людської душі.

[Далі...]

Нищак Микола, син Федора і Марти Янцюк, народився 14 грудня 1906 року в селі Назавизів Надвірнянського повіту в Галичині, греко-католик, резервіст польської армії, керівник сільського гуртка «Луг», член ОУН, політв’язень таборів Кустанайлагу у Казахстані. Табір ГУЛАГу «Кустанайлаг» розміщувався у Кустанайській області у Турганській долині на річці Тобол. В’язні будували гідроелектрівню та працювали на промислових підприємствах.

[Далі...]