Народилася 29 січня 1972 року в місті Стрий на Львівщині. Перший гонорар отримала у дев`ятирічному віці за вірш, опублікований в районній газеті. Навчалася у Львівському педагогічному училищі №1. Пізніше закінчила Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника. Філолог.

[Далі...]

У рамках проекту «Гордість села» бібліотекарі села Зелена провели творчу зустріч із талановитими жінками, матерями, творчими особистостями. [Далі...]

З нагоди Дня фізичної культури і спорту за вагомий особистий внесок у розвиток та популяризацію фізичної культури і спорту в Україні, досягнення високих спортивних результатів та багаторічну плідну професійну діяльність Президент України Володимир Зеленський нагородив орденом «3а заслуги» II ступеня БОДНАРУКА Євгенія Миколайовича – тренера-викладача Школи вищої спортивної майстерності у Надвірній.

[Далі...]

Цьогорічне червневе вшанування 90-літнього ювілею надвірнянця-лондонця, українця-англійця, Почесного громадянина м. Надвірної Володимира ЛУЦІВА у родинній Надвірній, Івано-Франківську та у Львові стало помітною культурно-мистецькою подією не лише у нашому краї, а й неблизько поза ним, вірніше, скрізь, де нуртують українське слово, пісня, радість і біль, піднесення та терпіння, розчарування і не менш оптимістичні надії і сподівання.

[Далі...]

Протягом багатьох років із задоволенням зустрічаюся на вулицях міста, під час футбольних матчів на стадіоні, з небагатослівною, але розумною і толерантною людиною. Тим більше, це мій перший виробничий керівник. Після закінчення школи протягом року я працював учнем-дефектоскопістом трубної бази Надвірнянського управління бурових робіт, а начальником цієї убеерівської структури був Орест Михайлович Йосипенко. [Далі...]

Як по-різному часом складаються людські долі, життєвий шлях. Буває, що людина наче й визначилася, обрала фах, знайшла себе у ньому, а за якийсь час усе може змінитися. [Далі...]

Микола Срібний – п’ятий син у сім’ї Василя Срібного із Надвірної – народився у 1887 році. Красивий і милий хлопець зі світло-каштановим волоссям та світло-блакитними очима, з гарним почуттям гумору повсякчас випромінював неспокійний дух. [Далі...]

Коли надходить той день, коли засвітилася на життєвому небосхилі Твоя зоря, то щороку стараєшся мимоволі оглянутися-озирнутися: як прожив, де спіткнувся, де розсіяв-насіяв насінин своєї доброти і щирості, а, може, когось засмутив свідомо чи несвідомо у пориві отої буденної круговерті. Та, здається, найціннішим, найсокровеннішим стає днина ювілейна. А ще коли три чверті століття, мов кадри кінохроніки проминають або як сторінки книги перелистуєш, тоді направду віддаєш собі звіт в усьому – прожитому, пережитому, у здобутках і в тому, що ще не встиг дотягнутися-домогтися, хоч думалося, планувалося, вірилося.

[Далі...]

Спадок Сергія Орла – на наукових горизонтах

Більше уже двох років не з нами уславлений краянин Сергій Орел – талановитий віртуоз-скрипаль, заслужений артист України, засновник і керівник нині муніципального народного оркестру народної музики «Аркан» Сергія Орла, здібний імпровізатор, аранжувальник, композитор… Цей перелік, напевно, ще може доповнити майже кожен наш читач, тому що більшість знала його особисто і як унікального, вимогливого до себе та до інших музиканта, і як унікальну людину з нескореною, але доброзичливою вдачею.

[Далі...]

Активний громадський діяч Юрій Срібний народився у місті Надвірна 16 березня 1892 року у багатодітній сім`ї заможних міщан Василя Срібного і Магдалини Полатайко. Після закінчення народної школи у м. Надвірна поступив у 1903-му до української гімназії в м. Коломия. Цього року Коломийську гімназію закінчив його брат Микола. Навчання у гімназії Юрій спочатку не любив за спартанський дух виховання. Добре граючи на скрипці, він активно брав участь у гімназійних заходах.

[Далі...]