Наш краянин, Соросівський учитель, делятинець Степан Голіней надіслав напередодні Франкових уродин оповідання-спогад з юних літ Івана Франка «Перша перемога» Юрія Шкрумеляка, як колишній його сусід по родинному Ланчину, яке пропонуємо читачам. [Далі...]

Михайло Мацялко: «Він мав своє призначення на землі, як і свій хрест. Йому вдалося реалізуватися на всі сто відсотків. Усe заспіване пасувало його душі, його серцю. Так, як Іванові личила вишиванка у «Соколах» до тих пісень Січових стрільців та УПА, навіть складно назвати ще когось подібного в українській естраді». [Далі...]

Трагічним для Анатолія Пащенка став тринадцятий рік роботи у полтавських «Краянах». 26 липня 1990 року філармонійним мікроавтобусом-«уазиком» керівник ансамблю разом із водієм поїхав до Києва по афіші. Старе авто поламалося, лиш виїхали зі столиці. Анатолій допомагав водієві у ремонті. Втомлені, поїхали на Полтаву. Був сильний туман…

[Далі...]

Дмитро Селепей (*1896+1935) – український лікар Надвірнянської повітової «Каси хорих», член товариства «Просвіта», засновник філії товариства «Відродження» та молодіжної патріотичної організації «Пласт» у Надвірнянщині у 1929 році, голова проводу футбольного клубу «Бескид».

[Далі...]

У цій невеликій за розміром статті мова йтиме не про відомого історичного діяча, а про звичайного вчителя, спортсмена, котрий у роки Другої світової війни став на захист майбутньої Української незалежної держави. [Далі...]

«Я нікому нічого злого (свідомо) не зробив,

не роблю і не зроблю, але моєї особистої честі

я не дозволю нікому принизити чи нарушити,

яка б це не була ідеологія чи система…

Василь Барвінський.

Таким було життєве кредо музичного генія України ХХ століття Василя Барвінського (1888 – 1963 рр.). Він – тонкий лірик, котрий своїм мистецтвом торкається ніжних і потаємних закутків людської душі.

[Далі...]

Нищак Микола, син Федора і Марти Янцюк, народився 14 грудня 1906 року в селі Назавизів Надвірнянського повіту в Галичині, греко-католик, резервіст польської армії, керівник сільського гуртка «Луг», член ОУН, політв’язень таборів Кустанайлагу у Казахстані. Табір ГУЛАГу «Кустанайлаг» розміщувався у Кустанайській області у Турганській долині на річці Тобол. В’язні будували гідроелектрівню та працювали на промислових підприємствах.

[Далі...]

Це не просто слова, а життєве кредо пані Слави Стецько. З нагоди 100-річного ювілею Слави Стецько, хочеться згадати її життєвий шлях та поділитися незабутніми спогадами про неї.

[Далі...]

«Велике щастя – стрічати

теплоту молодих сердець…»

Усе, що з’являється у нашому житті, так чи інакше змінює його. А надто важливим є перше враження: те, як саме будь-яке явище закарбовується у наших серцях. В особливій мірі це стосується мистецтва і поезії, зокрема. Когось із майстрів слова ми не сприймаємо одразу і назавжди. Когось пропускаємо повз. А потім знаходимо, як дивовижне одкровення. А хтось уже з першого рядка стає великим та сильним захопленням, і вже одна лише мимовільна згадка про творчість чи самого автора дає відчуття причетності до вічності, до чогось великого і справжнього. Справжнього, як крила. [Далі...]

Літати не можна чекати. Вона впевнено кладе розділовий знак і починає свій творчий політ. Варто розуміти в який час. Шістдесяті: творча молодь прагне розімкнути жорсткі ідеологічні обійми та зламати систему бодай у сфері літератури і мистецтва. Культурний рух очолюють: Іван Драч, Микола Вінграновський, Василь Симоненко, Алла Горська, Опанас Заливаха, Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко. Вони одностайні у прагненні творчої свободи, естетичної незалежності, пошуку унікальних образів та форм. [Далі...]