Символічно, що на свято Міжнародного Дня захисту дітей, який припадає у перший літній день, з благословення Правлячого Архієрея Коломийської єпархії УГКЦ владики Василя Івасюка в оновленому приміщенні благодійного фонду «Карітас–Надвірна» урочисто відкрили Клуб успішного батьківства. Його мета – виховання дітей у дусі християнської моралі. [Далі...]

24 травня другий рік поспіль за підтримки голови Надвірнянської районної ради Івана Гурмака у Надвірній відбувся літературно-мистецький тематичний захід «Наша земля – наші Герої», приурочений Дню Героїв України.

[Далі...]

[Далі...]

У Пнівській ЗОШ І-ІІІ ст. за ініціативи голови ради старійшин с. Пнів Ганни Хащук та за сприяння директора школи Олега Фединяка і заступника із виховної роботи Надії Приймак відбулася зустріч із людьми, які зазнали страшних поневірянь у роки радянської окупації західноукраїнських земель. Жительок Пнів`я Марію Миколаївну Питлюк, Ганну Іванівну Джигіту та Катерину Миколаївну Хімей ще дітьми разом із батьками вивезли на заслання на холодні простори сибірської землі, а житель Молодкова Іван Миколайович Кисляк, як міг, допомагав воякам УПА у боротьбі за українську державу.

[Далі...]

 «…Іде Поет, протоптуючи шлях

Карпатами, де голос долі лине.

Його імення – Юрій Шкрумеляк

Із Ланчина над Прутом швидкоплинним.»

Нестор Чир.

У середу, 18 квітня, у сквері біля пам’ятника поету відбулося віче-присвята «Сповідь тернового щастя», приурочене 123-ій річниці від дня народження нашого земляка, поета, патріота української державності – Юрія  Шкрумеляка. [Далі...]

У плеяді повстанських командирів у боротьбі за українську державність 1940-1950 років Петро Мельник-«Хмара» займає одне із провідних місць на теренах Карпатського краю.

Він народився 10 жовтня 1910-го на хуторі Мельники у селі Камінне у багатодітній селянській родині, мав братів Михайла й Івана, сестер Параску, Ганну і Марію. Його батьки володіли млином. У сім років Петро пішов до школи, де зарекомендував себе слухняним і дисциплінованим учнем, відвідував із батьками церкву. За відмінне навчання священик О. Гільтайчук подарував йому молитовник та образок Божої Матері. У родині панував дух патріотизму, батька обирали  до повітової ради, стрий Федір був січовим стрільцем. Розмови батька і стрия про героїчну історію Української держави глибоко запали в душу юнакові: одного разу, він сказав, що, коли виросте, обов’язково стане військовим. Після закінчення семирічної школи продовжив навчання у Станіславській гімназії. Оскільки навчання було платним, у вільний час працював вантажником, щоб заробити грошей. Рік провчившись у гімназії, його виключили за приналежність до патріотичних організацій. Два місяці перебував у слідчому ізоляторі і через відсутність доказів відпустили. [Далі...]

Яскравою сторінкою нашої минувшини є історія галицького стрілецтва. Велику послугу нащадкам зробили представники преси, залишивши чимало спогадів про діяльність українських січових стрільців (особливо з допомогою Пресової Квартири). В. Бобинський і Л. Гец уклали «Стрілецьку антологію», яка містила 36 творів і 144 фотографії та малюнки. Тоді ж (1915 р.) засновано сатиричні журнали «Самопал», «Самоохотник», біля джерел яких разом з А. Лотоцьким, В. Огоновським стояв наш краянин Юрій Шкрумеляк із селища Ланчин, котрий свого часу був підхорунжим УСС, писарем штабу Гриця Коссака, членом прес-бюро УСС.

[Далі...]

17 березня у місті Хуст Закарпатської області націоналісти спільно вшанували Героїв Карпатської України з нагоди 79-ї річниці її створення. Участь у заходах взяла делегація свободівців та прихильників ВО «Свобода» із Надвірнянщини на чолі з головою районної організації ВО «Свобода», депутатом обласної ради Михайлом Іваночком. Активну патріотичну позицію показали вихованці Надвірнянської школи-інтернату, які з цікавістю долучились до всіх заходів.

[Далі...]

У понеділок, 5 березня, традиційною смолоскипною ходою надвірнянці вшанували 68-му річницю із дня смерті Головнокомандувача Української Повстанської армії, генерал-хорунжого Романа Шухевича. [Далі...]

Живемо у час, коли інтерес і притягальність до факту, документа, передусім, котрий стосується національно-визвольної повстанської боротьби 1940-1950 років в Україні і в Галичині, зокрема, не втрачає актуальності у наші дні попри засилля інформації – неперевіреної, примітивно-сенсаційної, часто-густо позбавленої суспільного і державницько-громадянського, зрештою, україноцентричного змісту і вартості. [Далі...]