14 жовтня 1942 року під заступництвом Покрови Пресвятої Богородиці з простого селянина, доброго господаря, лікаря, студента, вчорашнього робочого створилося одне з найпотужніших українських військ – Українська Повстанська Армія, котра на цілий світ продемонструвала силу, єдність і прагнення до самостійності української нації. Поміж двох світів, двох загарбників: фашистської Німеччини та більшовицької Росії, у час окупації та деукраїнізації УПА боролася по обидва боки. [Далі...]

Так історично склалося, що Надвірнянщина завжди була націоналістичним краєм. Тут жертовно боролися поколіннями за ідею самостійної, соборної Української держави. Із гаслом «Не посоромити слави Героїв та захистити майбутнє дітей» уже новітні націоналісти продовжують святу справу своїх предків. З одним із них, депутатом Івано-Франківської обласної ради, головою райорганізації ВО «Свобода» Михайлом ІВАНОЧКОМ вдалося поспілкуватися.

[Далі...]

Декларацію про відновлення Української державності проголосили 30 червня 1941-го у Львові. Цим «український нарід заманіфестував перед цілим світом і перед історією, що він бажає сам керувати своїм життям і що він готов боронити своє право на вільне життя у своїй власній, самостійній державі перед імперіялістичними зазіханнями кожного ворога і за кожних умов» – це відгомін тієї славної пори.

[Далі...]

Символічно, що на свято Міжнародного Дня захисту дітей, який припадає у перший літній день, з благословення Правлячого Архієрея Коломийської єпархії УГКЦ владики Василя Івасюка в оновленому приміщенні благодійного фонду «Карітас–Надвірна» урочисто відкрили Клуб успішного батьківства. Його мета – виховання дітей у дусі християнської моралі. [Далі...]

24 травня другий рік поспіль за підтримки голови Надвірнянської районної ради Івана Гурмака у Надвірній відбувся літературно-мистецький тематичний захід «Наша земля – наші Герої», приурочений Дню Героїв України.

[Далі...]

[Далі...]

У Пнівській ЗОШ І-ІІІ ст. за ініціативи голови ради старійшин с. Пнів Ганни Хащук та за сприяння директора школи Олега Фединяка і заступника із виховної роботи Надії Приймак відбулася зустріч із людьми, які зазнали страшних поневірянь у роки радянської окупації західноукраїнських земель. Жительок Пнів`я Марію Миколаївну Питлюк, Ганну Іванівну Джигіту та Катерину Миколаївну Хімей ще дітьми разом із батьками вивезли на заслання на холодні простори сибірської землі, а житель Молодкова Іван Миколайович Кисляк, як міг, допомагав воякам УПА у боротьбі за українську державу.

[Далі...]

 «…Іде Поет, протоптуючи шлях

Карпатами, де голос долі лине.

Його імення – Юрій Шкрумеляк

Із Ланчина над Прутом швидкоплинним.»

Нестор Чир.

У середу, 18 квітня, у сквері біля пам’ятника поету відбулося віче-присвята «Сповідь тернового щастя», приурочене 123-ій річниці від дня народження нашого земляка, поета, патріота української державності – Юрія  Шкрумеляка. [Далі...]

У плеяді повстанських командирів у боротьбі за українську державність 1940-1950 років Петро Мельник-«Хмара» займає одне із провідних місць на теренах Карпатського краю.

Він народився 10 жовтня 1910-го на хуторі Мельники у селі Камінне у багатодітній селянській родині, мав братів Михайла й Івана, сестер Параску, Ганну і Марію. Його батьки володіли млином. У сім років Петро пішов до школи, де зарекомендував себе слухняним і дисциплінованим учнем, відвідував із батьками церкву. За відмінне навчання священик О. Гільтайчук подарував йому молитовник та образок Божої Матері. У родині панував дух патріотизму, батька обирали  до повітової ради, стрий Федір був січовим стрільцем. Розмови батька і стрия про героїчну історію Української держави глибоко запали в душу юнакові: одного разу, він сказав, що, коли виросте, обов’язково стане військовим. Після закінчення семирічної школи продовжив навчання у Станіславській гімназії. Оскільки навчання було платним, у вільний час працював вантажником, щоб заробити грошей. Рік провчившись у гімназії, його виключили за приналежність до патріотичних організацій. Два місяці перебував у слідчому ізоляторі і через відсутність доказів відпустили. [Далі...]

Яскравою сторінкою нашої минувшини є історія галицького стрілецтва. Велику послугу нащадкам зробили представники преси, залишивши чимало спогадів про діяльність українських січових стрільців (особливо з допомогою Пресової Квартири). В. Бобинський і Л. Гец уклали «Стрілецьку антологію», яка містила 36 творів і 144 фотографії та малюнки. Тоді ж (1915 р.) засновано сатиричні журнали «Самопал», «Самоохотник», біля джерел яких разом з А. Лотоцьким, В. Огоновським стояв наш краянин Юрій Шкрумеляк із селища Ланчин, котрий свого часу був підхорунжим УСС, писарем штабу Гриця Коссака, членом прес-бюро УСС.

[Далі...]