Газета по-надвірнянськи
 

Україна

«Активно розшукували» «Байденка» та інших агентів, які продалися органам. «Байденко» мав відновити зв’язок із районним провідником Богородчанщини «Соколом» (Микола Корж), якого планували використати для захоп­лення крайових провідників «Гомона» і «Грома, а також референта СБ Станіславівського окружного проводу ОУН «Жара» (Степана Гаврилюка). Внаслідок зради провідників різного рівня спочатку повністю розгромили Тлумацький і Станіславський надрайони. У червні 1951-го на нараді керівників Карпатського крайового проводу зробили спробу відновити надрайони та райони, призначили нових керівників у розгромлені надрайони. Та вже у серпні-вересні того ж року чекісти завдали нових втрат Надвірнянському надрайонному та окружному проводам ОУН. Про трагічні сторінки діяльності підпілля Станіславівської округи ОУН свідчить записка колишнього надрайонного провідника ОУН Станіславівщини Дмитра Найдича («Шварно») до крайового референта пропаганди ОУН Карпатського краю Михайла Дяченка. 5 серпня 1951-го на провокативному зв’язку схопили «Шварна», котрий погодився на співпрацю, сподіваючись, що, вступивши на цей шлях, він врятує багато невинного народу і деяких своїх друзів. [Далі...]

На межі тисячоліть

Рубрика: Україна | 19 серпня 2016, 11:15 | Модератор | Версія для друку Версія для друку

Роздуми пересічного українця про злети

і падіння держави за роки незалежності

Якби кожен взяв лише те, що йому потрібно для власних потреб, облишив надлишок для того, хто  потребує, ніхто не був би багатим, ніхто не був би бідним, ніхто не перебував би у нужді. [Далі...]

Або не тільки НАТО.

Де Україні шукати союзників.

І хто може допомогти нам зупинити Росію

За один місяць Європа пережила дві важливі політичні події – Brexit (голосування на референдумі за вихід Великої Британії з Європейського Союзу) та Варшавський саміт НАТО. Ніби окремі і водночас пов’язані між собою ознаки зміни усталеного світу та зміни геополітичного фокусу.  Референдум у Великій Британії показав змістовну, ідеологічну кризу ЄС. Європа проходитиме зараз свою «зону турбулентності» і докладатиме зусиль для зміцнення союзу та зменшення євроскептичних настроїв. Тому, безумовно, Україна має продовжувати передусім економічну та торгівельну інтеграцію з сім’єю європейських народів, впровадження безвізового режиму та відкритого авіаційного простіру, проте в питанні захисту інтересів нашої держави, розраховувати на власні сили.  [Далі...]

Одним із найважливіших та відомих давніх шляхів, що проходив вздовж річки Прут на Татарський перевал, був так званий Транскарпатський торгівельний шлях. Він починався однією віткою з берегів Чорного моря по Дністру до Пруту, інший – із Придністров’я, суходолом теж до річки Прут. У всі часи шляхи сполучення були геополітичним фактором, відігравали важливу роль у розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Цей шлях ще відігравав важливу роль у заселенні краю, створенні та функціонуванні  військово-сторожових опорних пунктів, розвитку місто-творчих процесів. [1, ст. 9-10]. [Далі...]

Із 17 по 20 червня ц. р. у м. Пруднік (Польша) побувала офіційна делегація Надвірнянського району у складі голови районної держадміністрації Олександра Кеніза, голови районної ради Івана Гурмака, депутатів районної ради начальника відділу правового забезпечення виконавчого апарату районної ради Ігоря Білогана та начальника відділу освіти РДА Степана Северилова, а також керівників відділу молоді та спорту РДА Христини Богославець та управління фінансів РДА Михайла Обідняка, директора Прикарпатського військово-спортивного ліцею полковника Миколи Мартинюка та 16 ліцеїстів. [Далі...]

Величаймося!

Рубрика: Україна | 20 травня 2016, 12:39 | Модератор | Версія для друку Версія для друку

Події травня, відгуки про які оглядаємо, всеоб`ємно, навіть всепланетарно, на нашу думку, засвідчують силу, волю, державність, національну ідентичність та незламність України. [Далі...]

Друге число травня стало осяйним у родині надвірнянських лікарів Адама та Іванни Бунів. Тому 60 років народився первісток і нарекли Ростиславом, українським загальнослов`янським ім`ям, що означає «зростання, слава». Це ім`я упродовж життя символізує долю вченого. Народився у місті, яке 60 років носить ім`я Великого Каменяра – Івана Франка. [Далі...]

Коли скроні посріблилися, коли обдумуєш-оглядаєш свої вісімдесят прожитих літ і понад чотири десятки з них віддані нафтопереробному заводові у родинній Надвірній, коли зустрічаєшся з тими, з котрими упродовж десятиліть ділив виробничі і побутові будні, коли проходиш повз споруджені промислові об`єкти та житлові будинки, споруди соціальної сфери, а над ними усіма возноситься найвеличніший, найпрекрасніший, наповнений святістю і духовністю Собор Благовіщення Пресвятої Діви Марії, і коли тебе пестять ніжні рученята і змушують спілкуватися з ними, а не чомусь задумуватися, четверо правнуків – дві Таїсії, Катерина і Данило – отоді відчуваєш, що життєві і трудівничі літа й оці життєві родинні паростки-пагінці міцно вкорінені у рід Буніїв і мають щедро розростися. [Далі...]

Через десятиліття мовчання, терору і брехні повертається до нащадків легендарне, світле і чисте ім’я генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича – «Тараса Чупринки», «Тура» – призначеного Надзвичайним Великим Збором ОУН у листопаді 1943-го на пост Головного командира УПА, який керував визвольною боротьбою українського народу з більшовицькою навалою до останнього подиху свого життя – 5 березня 1950-го. Цьогоріч минає 66 років, як у невеличкому селі поблизу Львова у Білогорщі загинув Головний командир УПА. НКВД намагалося тримати у секреті від громадськості, зокрема, підпілля, інформацію про смерть Провідника, щоб на основі знайденої документації остаточно побороти національно-визвольний рух. [Далі...]

Літо 2011-го. Крим. …Оксамитово-сині іскристі хвилі Чорного моря розсікає двоярусне судно «Еол», залишаючи за собою пінистий білий, як сніг, слід. Навколо – морський аромат, приємна благодать, вітерець лагідно повіває. Із нетерпінням очікую чогось нового, раніше нечутого і небаченого. Прогулянка морем відкрила переді мною всю красу південного узбережжя, біля підніжжя і на схилах якого – гостроверхі стрункі кипариси, кедри, платани, пахучі магнолії, серед яких причаїлися розкішний Лівадійський палац, кримсько-татарська білосніжна мечеть, готелі, бази відпочинку, а над ними височіють химерні скелі, гори та вершина Ай-Петрі, постійно ховаючись за невеликі дощові хмари. За бортом дружелюбні дельфіни-афаліни супроводжують наше судно звичним для них шляхом. Нові люди, нові знайомства… [Далі...]