Народна Воля

Цуцилівській школі, а сьогодні гімназії – 50. Подія, яка об’єднала сотні доль, тисячі спогадів і одне велике спільне серце

Модератор — Tue, 01 Sep 2026 05:24:42 +0000

В останню травневу Зелену неділю відзначили 50-річчя нової будови Цуцилівської школи-гімназії. Її директор Микола Андрейчук на святковому зібранні розповів, що коріння Цуцилівської освіти сягає набагато глибше.

170 років тому назад громада с. Цуцилів, 22 жовтня 1856 року — подала клопотання до Ради Шкільної округової м. Надвірної про організацію школи. Через рік 22 липня 1857 року Рада Шкільна крайова м. Львова видала Акт про заснування школи у с. Цуцилів. Школу побудували тоді в куті церковного подвір’я, навпроти фігури на протилежній стороні дороги на подвір’ї обійстя Івана Литвака (музиканта-скрипаля). Першим учителем був Софрон Недільський, а сільська громада запам’ятала Турчанського Теодора (1838-1920), як основоположника школи.

У 70-х роках минулого століття діти у Цуцилові навчалися у пристосованих приміщеннях, чотирьох господарських будинках, які радянська влада конфіскувала у жителів села, котрих репресували і вислали до Сибіру.

Із любов’ю і вдячністю Микола Андрейчук згадав технічних працівників Симковича Федора та Хортюк Катерину, які всіляко старалися опалити класи для навчання учнів у пристосованих застарілих приміщеннях. У селі назрівала нагальна потреба будувати нову школу. У 1974 році інспектор обласного відділу народної освіти Євген Повар разом із директором школи Мироном Сербіним склали акт про невідповідність елементарним умовам для навчання усіх класних кімнат.

Надвірнянський райвиконком, відділ освіти (заввідділом М. П. Ільєнко) доручили правлінню колгоспу «Жовтень» (голова Михайло Ящук) будувати школу за кошти колгоспу. Головним проектантом будівництва школи був Ковтун Богдан Михайлович, виходець із Цуцилова. Будівництво тривало два роки і 1 вересня 1976-го настав для усіх цуцилівчан, особливо для учнівської молоді, святковий день відкриття новозбудованої школи.

Освітній заклад пройшов через серію реформ: від восьмирічної, класичної загальноосвітньої школи I–II ступенів до навчально-виховного комплексу, а згодом — до сучасної гімназії. При школі у 1985-му відкрили дитячий садок на дві дошкільні групи, а завідуючою весь період до 2024 року незмінно пропрацювала Рудікова Ганна Петрівна, яка разом із вихователями випустили до школи не одне покоління дошкільної дітвори.

У школі працює стабільний творчий педагогічний колектив – 23 вчителі.

Промовець привітав усіх, хто пов’язаний не одним, а кількома десятиріччями зі школою. Закінчивши школу, не змогли розлучитися з нею і повернулися працювати в рідні стіни: директор Андрейчук М. Ю.(перший випускник нової школи), вчителі української мови і літератури Лукей Н. М. і Морій С. М., Морій Л.Ф., вчитель історії Плазинська Т. Д., учитель фізкультури Вівчарчук В. М., заступник директора Гаврильчук Л. І, вчителі початкових класів Боднар Г. Д., Вівчарчук У. П., учитель англійської мови Василишин Х. Б., асистент вчителя Микитюк О. Я., практичний псиголог Верещак Г. В., вихователі дошкільної ланки Дутчак Л. В., Абрат С. Б., Щербан Н.М. Сумлінно працюють учителі гімназії: Андрейчук С. П., – вчитель історії, Плазинська Л. М. – вчитель біології, Яцура Д.П. – вчитель математики, Шутак Н. С. – вчитель початкових класів, Савчук Л. В. – педагог-організатор, Николайчук Н. Я. – вчитель німецької мови, Непеляк У. В. – вчитель української мови і літератури, Непеляк М. Ю. – асистент вчителя, Турчанська М. В. – соціальний педагог, Дутчак Н. Д. – вихователь дошкільної ланки.

Особливе місце займає тісна співпраця із нашою церквою, священником Володимиром Ділетою, катехитами Непеляк Уляною та Молитовником Іваном. Наші учні завжди з молитвою біля шкільної каплиці.

Активно підтримують ініціативи зі збору матеріалів про історію села Цуцилів, старої церкви Святого Миколая та її видатних жителів.

Учні гімназії ставали призерами ІІ етапу Всеукраїнських олімпіад з основ наук, різного роду районних та обласних конкурсів; призерами спортивних змагань. Футбольна команда завоювала кубок «Ураган» із призовим фондом у 40 тисяч гривень та друге місце у ІІІ Веукраїнському турнірі «Пліч о пліч», а нещодавно виграли турнір з футболу до Дня Героїв України, який щорічно проводять у школі. За півстоліття із школи вийшли 692 випускники, з них – 72 закінчили школу з відзнакою.

Від початку АТО з 2014 року та з початку повномаштабної війни (2022 р.): гімназія стала волонтерським центром нашого села, де організовували збори продуктів, плетіння сіток та благодійні ярмарки, закупівлю дронів, амуніції. Учительський колектив гімназії, працівники, учні, дирекція гімназії, батьки з учнями неодноразово організовували шкільні ярмарки, а на виручені кошти передавали нашим воїнам дрони, різного роду речі, які потребували наші захисники. Колектив гімназії тісно працює з дивовижною, чудовою жінкою, безстрашною та відважною волонтеркою Євдокією Попович.

Низький уклін усім матерям, чиї сини захищають Україну і нашим колегам учителям-матерям Яцурі Д. П. і Плазинській Т. Д., сини яких Тарас і Євген зараз на передній лінії фронту.

Із вдячністю згадуємо керівників, які впродовж 50-літнього часу стояли біля керма нашої школи: Сербін Мирон Михайлович, Дутчак Василь Михайлович, Вдовиченко Любов Леонтівна, Тітова Ніна Олександрівна, Яцура Петро Михайлович, Андрейчук Світлана Петрівна, Андрейчук Микола Юрійович (із 1997-го по сьогодні).

Цуцилівська гімназія виховала цілу плеяду талановитих особистостей. Серед них: священник, парох церкви Святої Параскеви села Фитьків, співзасновник та керівник Музею історії підпільної УГКЦ о. Микола Григорук, лікар-реабілітолог бойовий медик, кавалер ордену Золотий Хрест Євген Плазинський, заслужена артистка України, акторка Івано-Франківського музично-драматичного театру ім. І.Франка Полатайко Мирослава Любомирівна, Андрейчук Василь Юрійович – колишній голова Надвірнянської райдержадміністрації, нині відповідальний працівник Івано-Франківського міськвиконкому, лікарі-хірурги Грицко Богдан Миколайович та Клименко Юрій Анатолійович, лікар Андрусяк Леся Богданівна, Мацюк Василь Миколайович – колишній керуючий відділенням банку в місті Городенка, організатор виставки приватної колекції боністики та нумізматики «Шлях до гривні», Марта Федорівна Штаєр-Іванчук – інспектор-методист Надвірнянського райвідділу освіти, Дутчак Володимир Антонович – соліст Львівського оперного театру, директор Львівської гімназії Михайло Іванович Ерстенюк, Тарас Володимирович Гуменюк – доцент кафедри комп’ютерних систем і мереж Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, підприємець, громадський діяч, член Наглядової ради ГО «Західний Інформаційний Фронт», голова ГО «Європейський Освітньо-Культурний Центр» Віталій Ковтун, керівник асоціації фермерів та землевласників Івано-Франківської області Микола Миркевич, Михайло Дутчак – інженер газових установок. У різні часи із школи вийшли відомі люди такі як Попович Богдан Миколайович, голова Галицької районної ради, Дмитро Дмитрович Одокій – голова виконкому Надвірнянської районної ради першого демократичного скликання, Володимир Іванчук – голова Надвірнянської районної ради, Богдан Білецький – журналіст, редактор обласної газети «Новий час», член Спілки журналістів України.

Багаторічний керівник школи-гімназії Микола Андрейчук обирався депутатом Івано-Франківської обласної та Надвірнянської районної рад – в обидвох радах у двох демократичних скликаннях, зараз – депутат Переріслянської сільської ради, був помічником-консультантом народних депутатів України Слави Стецько і Євгена Гірника, очолює Надвірнянську райорганізацію Конгресу Українських Націоналістів.

Голова Переріслянської сільської ради Молдавчук В. І., начальник відділу освіти та молоді сільської ради Мельник Р.М., голова районної освітянської профспілки Винник М.В., парох села Цуцилів церкви Св. Архистратига Михаїла Володимир Ділета, парох села Фитьків церкви Св. Параскеви Микола Григорук, волонтер Євдокія Степанівна Попович, староста села Цуцилів В.П. Батіг привітали вчителів зі святом, подякували за сумлінну працю та вручили грамоти й подарунки. Особливо цінним подарунком став прапор, який волонтерка Євдокія Попович привезла з передової. Приємним сюрпризом для всіх присутніх взалі стало відеопривітання заслуженої артистки України Мирослави Полатайко, а також журналіста і співака Богдана Кучера, тележурналіста Олександра Загородного, Шевченківських лауреатів Ростислава Держипільського і Марії Матіос, віцепрем’єра. Міністра культури України Тетяни Бережної, в якої є родинні корені з Цуцилова.

Не залишилися без уваги й наші Воїни-Захисники. Усі присутні низько вклонилися їм та подякували за захист України. Пам’ять полеглих героїв вшанували хвилиною мовчання.

Дирекція гімназії щиро дякує усім, хто долучився до організації та проведення цього чудового свята, ведучими якого були учителі Софія Абрат і Уляна Непеляк.

Автор цих нотаток теж має приємність і причетність до згаданої події. У серпні 1976-го, будучи на практиці у Надвірнянській районній газеті як другокурсник факультету журналістики Львівського Франкового університету, написав репортаж про завершальні напружені дні на спорудженні Цуцилівської школи (власне про малярні і шпаклювальні роботи учнів 9-ї групи малярів під орудою майстра виробничого навчання Тетяни Платонівни Журавко) Надвірнянського ПТУ № 11). Я з вдячністю передав копії своєї публікації (число від 10 серпня 1976 р.) та фотозвіту про свято відкриття школи (число від 4 вересня 1976 р.) для шкільного Музею.

Іван ГРИДЖУК «Народна Воля».

70 200 гривень на підтримку Захисників України – від закладів культури Пасічнянської громади

Модератор — Tue, 01 Sep 2026 05:22:31 +0000

Під час щорічного благодійного ярмарку «Петранка для ЗСУ», організованого закладами культури та бібліотечними установами Пасічнянської громади, зібрали 70 тисяч 200 гривень на підтримку наших Захисників. Зібрані грошові кошти розподілено за наступними цільовими зборами:

село Пнів: зібрані кошти в сумі 20 тисяч гривень передали Захисникам України:

10 тисяч гривень на збір Роману Максим’юку;

10 тисяч гривень Богдану Лахві.

село Зелена: виручені на «Петранці для ЗСУ» 9 тисяч гривень передали:

Захиснику Назару Лайщуку на ремонт автомобіля.

селище Битків:

5 тисяч 200 гривень передано на цільовий збір волонтерці Наталії Букатюк,

село Пасічна: грошові кошти в сумі 11 тисяч гривень, передані на потреби Захисника Василя Клим’юка; село Максимець: для підтримки ЗСУ зібрано 25 тисяч гривень, які розподілили наступним чином: Захиснику України Василю передали 5 тисяч гривень на запчастини до автомобіля; Захиснику України Юрію Дзебчуку передали 5 тисяч гривень на запчастини до автомобіля; Захиснику Богдану Дзебчуку передали 15 тисяч гривень на автомобіль Пікап для «Стрижів».

Щиро дякуємо всім, хто долучився до організації ярмарку, підтримав його своєю працею, творчістю, донатами та небайдужістю. Кожна гривня — це ще один крок до зміцнення наших воїнів і наближення Перемоги. Разом ми сильні. Разом допомагаємо. Разом переможемо.

Інф. Пасічнянської ТГ.

Турнір із мініфутболу серед ветеранів 35+ у Пасічнянській громаді

Модератор — Tue, 01 Sep 2026 05:21:27 +0000

У Пасічнянській громаді відбувся турнір з мініфутболу серед ветеранів 35+ з метою подальшого розвитку та популяризації ветеранського мініфутболу. Його переможцем стала ветеранська збірна ФК «Скеля» (Пнів).

Участь у мініфутбольному турнірі взяли 3 команди: ФК «Розсіч» (Битків), ФК «Скеля» (Пнів), ФК «Фортуна» (Пнів). Команди зіграли три матчі, кожен з яких складався з двох таймів по 12 хвилин. Кожен матч ветеранські команди розпочинали з хвилини мовчання за загиблими Захисниками та Захисницями України. Усі три матчі, арбітром яких був Андрій Дитко, пройшли в цікавій та впертій боротьбі команд за перемогу в Турнірі та були сповнені захоплюючих моментів. За підсумками всіх матчів Переможцем Турніру стала команда ветеранів 35+ ФК «Скеля» (Пнів).

Після завершення змагань відбулася церемонія нагородження Переможця та призерів Турніру. ФК «Скеля» отримав у нагороду Кубок Переможця з мініфутболу серед ветеранів 35+ Пасічнянської територіальної громади та Грамоту Пасічнянської сільської ради. Подяки Пасічнянської сільської ради за чесну боротьбу, командну єдність та відданість грі отримали ветеранські збірні 35+ Пасічнянської громади: ФК «Розсіч» (Битків), ФК «Скеля» (Пнів), ФК «Фортуна» (Пнів).

Бажаємо ветеранам аматорського футболу Пасічнянської громади нових спортивних досягнень, міцного здоров’я, наснаги, перемог, і невичерпної віри у власні сили.

Інф. Пасічнянської ТГ.

67-а сесія Поляницької сільської ради

Модератор — Tue, 01 Sep 2026 05:20:01 +0000

30 липня 2026 року відбулося пленарне засідання 67-ї чергової сесії Поляницької сільської ради VIII демократичного скликання, під час якого депутати розглянули низку важливих питань, що стосуються кадрових змін, бюджету громади, підтримки Збройних Сил України, освіти, медицини, земельних відносин та розвитку громади.

Кадрові рішення. Одним із найважливіших питань сесії стало дострокове припинення повноважень старости Бистрицького старостинського округу Ганни Гав’юк. 23 липня 2026 року Ганна Василівна, у зв’язку з виходом на заслужений відпочинок, подала заяву про звільнення із займаної посади. Депутати одноголосно підтримали відповідне рішення. Сільський голова Микола Поляк висловив щиру подяку Ганні Василівні за багаторічну сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток громади, збереження традицій та розвиток села Бистриця, побажавши міцного здоров’я та добробуту.

Наступним питанням депутати розглянули кандидатуру нового старости Бистрицького старостинського округу. За пропозицією сільського голови на посаду було внесено кандидатуру Яремчука Василя Юрійовича — жителя села Бистриця, учасника бойових дій. Під час обговорення депутати, які представляють Бистрицький старостинський округ, висловили підтримку запропонованій кандидатурі, після чого депутати ради більшістю голосів затвердили Василя Юрійовича на посаді старости.

Підтримка обороноздатності держави. Під час внесення змін до бюджету депутати ухвалили рішення спрямувати 2 300 000 гривень на підтримку військових частин Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України.

Основні зміни до бюджету громади. У зв’язку з перевиконанням доходів загального фонду бюджету за І півріччя 2026 року було збільшено доходи бюджету на 2 829 796 грн, що дало можливість спрямувати додаткові кошти на пріоритетні напрями.

Соціальний захист. 35 тис. грн — одноразова матеріальна допомога мешканцям громади на лікування.

Освіта. Додатково профінансовано 510,7 тис. грн на заклади загальної середньої освіти громади:

Бистрицький ліцей — придбання холодильного обладнання, морозильної камери, паливного котла та збільшення потужності електропостачання;

Вороненківська гімназія — придбання столового посуду та кухонної витяжки;

Поляницький ліцей — придбання столового посуду;

Яблуницький ліцей — придбання меблів та столового посуду для їдальні.

Дошкільна освіта. Для Бистрицького ЗДО «Гуцулочка» виділено:

65 тис. грн — на придбання матеріалів та оплату послуг;

405 тис. грн — на будівництво дитячого майданчика.

Земельні відносини. 140 тис. грн спрямовано на реалізацію Програми розвитку земельних відносин.

Міжнародні проекти. 724 464 грн — співфінансування реалізації міжнародного проєкту «Цифрова мерія — послуги ближче до громади» (Digital City Hall ID / PROUA0604).

Підтримка громад-партнерів. 500 тис. грн — субвенція Юнаківській сільській територіальній громаді Сумської області в рамках національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади».

Інфраструктура. Для КП «Поляницькомунсервіс» передбачено понад 247 тис. грн, зокрема на:

експертизу проєкту капітального ремонту мостового переходу через річку Прутець;

благоустрій територій;

розроблення схеми організації дорожнього руху у селі Яблуниця;

оплату транспортних послуг автомобіля та екскаватора.

Крім цього. 150 тис. грн спрямовано Надвірнянській районній військовій адміністрації;

76 тис. грн — субвенція на діяльність Інклюзивно-ресурсного центру.

Виконання бюджету. Депутати затвердили звіт про виконання бюджету Поляницької сільської територіальної громади за І півріччя 2026 року, який засвідчив стабільне виконання дохідної частини бюджету та ефективне фінансування ключових напрямів діяльності громади.

Робота КНТ «Поляницький ЦПМД». Під час розгляду питання щодо погодження штатного розпису КНТ «Поляницький ЦПМД» на 2026 рік виконувачка обов’язків директора Євеліна Паневник поінформувала депутатів про роботу закладу.

Зокрема, було повідомлено, що заклад уже отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, однак станом на сьогодні договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) ще не укладений.

Водночас уже протягом серпня у КНТ «Поляницький ЦПМД» проводитимуться обов’язкові медичні огляди дітей шкільного віку, а також видаватимуться довідки про стан здоров’я дітей, необхідні для початку нового навчального року.

Звіт офіцера громади. У ході пленарного засідання офіцер громади Ярослав Слесарчук прозвітував про результати роботи на території Поляницької територіальної громади за перше півріччя 2026 року. У своєму звіті він ознайомив депутатський корпус із проведеною роботою щодо забезпечення правопорядку, профілактики правопорушень, взаємодії з жителями громади, реагування на звернення громадян та координації роботи з органами місцевого самоврядування задля підтримання безпеки на території громади.

Інші питання порядку денного. Під час сесії також розглянуто та прийнято рішення щодо:

внесення змін до рішення про встановлення місцевих податків і зборів;

включення об’єкта комунального майна до Переліку об’єктів оренди першого типу та надання згоди на передачу його в оренду;

погодження штатного розпису КНТ «Поляницький ЦПМД»;

затвердження Положення про оплату праці та преміювання керівника КНТ «Поляницький ЦПМД»;

внесення змін до складу виконавчого комітету Поляницької сільської ради;

внесення змін до рішення щодо організації харчування учнів закладів загальної середньої освіти;

внесення змін до Програми розвитку земельних відносин Поляницької територіальної громади;

надання згоди на укладення договорів суперфіцію з ТОВ «Буковель».

67-а сесія Поляницької сільської ради стала черговим кроком у забезпеченні стабільного розвитку громади. Прийняті рішення спрямовані на підтримку обороноздатності держави, розвиток освіти, медицини, інфраструктури, міжнародного співробітництва та соціального захисту жителів громади.

Інф. Поляницької

сільської ради.

ІСТОРИЧНИЙ ДЕНЬ ДЛЯ НАДВІРНЯНСЬКОЇ ГРОМАДИ

Модератор — Tue, 01 Sep 2026 05:18:54 +0000

7 серпня 2026 року, у післясвята Преображення Господнього, у Надвірнянській громаді відбулася особлива та історична подія — вперше з пастирським візитом нашу громаду відвідав Глава Української Греко-Католицької Церкви, Блаженніший Святослав (Шевчук).

Цей день став для нас великою духовною радістю та благословенням. Візит Блаженнішого Святослава — це спільна молитва, слова віри, надії та підтримки для всіх, хто щодня служить людям, рятує життя, допомагає нашим Захисникам і Захисницям та підтримує тих, хто проходить складний шлях відновлення.

Блаженніший Святослав завітав до відділення реабілітації та відновлювальної медицини КНП «Надвірнянська центральна районна лікарня», де зустрівся з медичними працівниками та пацієнтами.

На цій важливій зустрічі були присутні представники вищого духовенства, зокрема, Митрополит Архиєпископ Івано-Франківської Архиєпархії УГКЦ Володимир Війтишин, єпископ-помічник Коломийської Єпархії УГКЦ Петро Голіней та священнослужителі нашого району, медичні працівники, освітяни, представники влади та жителі нашої громади.

Кожен із присутніх мав можливість поспілкуватися з Блаженнішим Святославом, поставити запитання та поділитися тим, що тривожить серце і душу. Його слова стали для багатьох джерелом духовної підтримки та надії. Особливим духовним моментом стало неперевершене виконання молитви «Боже Великий, Єдиний» хором «Феліціо». У ці хвилини молитва об’єднала всіх присутніх у любові до Бога, України та нашого народу.

Після спільної зустрічі Блаженніший Святослав поспілкувався безпосередньо з пацієнтами реабілітаційного відділення, підтримав їх добрим словом, побажав сил, витримки та якнайшвидшого відновлення.

«Для мене є велика честь, що саме сьогодні, у цей благословенний час післясвята Преображення Господнього, Надвірнянська громада приймала Главу Української Греко-Католицької Церкви. Дякую Блаженнішому Святославу за цей історичний візит, спільну молитву, щирість і слова підтримки. Нехай Господь благословляє нашу громаду, наших медиків, наших Захисників і Захисниць, усіх пацієнтів та кожну українську родину. Молимося за Україну. Віримо в Перемогу. Працюємо заради життя та майбутнього нашого народу!», вдячно відгукнувся міський голова Зіновій Андрійович.

Інф. Надвірнянської міської ради.

Там, де повертають не лише здоров’я, а й віру в життя

Модератор — Tue, 01 Sep 2026 05:17:55 +0000

29 липня 2026 року для нашої Надвірнянської громади був особливий день. День, який вкотре доводить: навіть у найважчі часи ми не перестаємо будувати, розвиватися і творити майбутнє. Відбулося офіційне відкриття другої черги оновленого реабілітаційного відділення КНП “Надвірнянська центральна районна лікарня”.

Для когось це нові палати, сучасне обладнання, просторі зали та ліфт. Але для нашої громади – це набагато більше. Це місце, де наші Герої після війни знову вчаться ходити, рухатися, усміхатися і жити. Це місце, де біль поступово змінюється на надію, а відчай – на силу. Це місце, де кожен день народжується нова віра у завтрашній день.

Серед гостей, які розділили з нами цю важливу подію – голова Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук, заступниця голови ОДА Людмила Сірко, радник голови ОВА Володимир Веркалець, директорка департаменту охорони здоров’я ОДА Олександра Бойчук, голова Надвірнянської районної державної адміністрації Петро Хмельовський, народні депутати України Василь Вірастюк та Едуард Прощук, духовенство, голови територіальних громад району, депутати міської ради, медичні працівники, військовослужбовці та всі, хто своєю працею наближав цей день.

Особливо символічно, що відділення освятили Високопреосвященний Архієпископ Коломийський і Косівський ПЦУ Владика Юліан та Єпископ-помічник Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ Владика Микола Семенишин, благословивши кожного, хто тут лікуватиметься, і кожного, хто щодня віддає своє серце служінню людям.

Ще у 2023 році зробили перший крок, відкривши амбулаторне реабілітаційне відділення. У січні 2024 року запрацювало стаціонарне відділення. Сьогодні ж ми завершили ще один надзвичайно важливий етап розвитку нашого реабілітаційного центру.

Відтепер відділення отримало ще 20 стаціонарних ліжок, що вдвічі збільшило його можливості. Тут облаштовано сучасні палати, нові зали фізичної реабілітації, кабінети апаратної фізіотерапії, простори для роботи мультидисциплінарної команди. Надзвичайно важливо, що ми створили повністю безбар’єрний простір: встановлено сучасний ліфт, облаштовано інклюзивні санвузли та комфортні умови для людей із порушеннями мобільності. Загальна вартість реалізації другої черги становить 14,7 млн гривень, із яких 12,25 млн гривень спрямовано на ремонт приміщень, а 2,5 млн гривень — на встановлення сучасного ліфта.

Але найбільша цінність цього проєкту вимірюється не цифрами. Вона вимірюється понад 2300 людськими історіями, які вже пройшли через це відділення. І особливо тим, що 78% пацієнтів — це наші Захисники та Захисниці, які віддали своє здоров’я заради України. Кожен їхній крок після поранення, кожен рух рукою, кожна посмішка після довгих місяців боротьби — це найбільша нагорода для всіх, хто працював над створенням цього центру.

Зворушливим моментом заходу став щирий подарунок від учнів Надвірнянської художньої школи. Юні митці передали реабілітаційному відділенню свої творчі роботи, наповнені світлом, теплом і любов’ю. Вірю, що ці картини не лише прикрашатимуть стіни відділення, а й даруватимуть нашим Захисникам та всім пацієнтам віру, душевний спокій, натхнення та сили на шляху до одужання. Щиро дякую дітям і викладачам за їхні добрі серця, талант і безцінний внесок у створення атмосфери, де лікують не лише тіло, а й душу.

Від щирого серця дякуємо всім, хто став частиною цієї великої справи.

Щиро вдячні керівництву Івано-Франківської області та особисто голові ОВА Світлані Онищук за постійну підтримку розвитку медичної галузі нашої громади. Дякуємо депутатам Надвірнянської міської ради, головам територіальних громад району, медичному колективу лікарні, усім будівельникам, проєктантам, благодійникам та кожному, хто повірив у цей проєкт.

Окрема і надзвичайно щира вдячність курорту «Буковель» за тісну співпрацю та як результат, придбання сучасного ліфта, який став важливою складовою безбар’єрності нашого медичного закладу.

Особливі слова вдячності, з благословення Блаженнішого Митрополита ПЦУ Епіфанія, за сприяння та фінансування Православної громади апостола Андрія Первозванного УПЦ США у Вашингтоні, яка подарувала нашому відділенню обладнання загальною вартістю 12 тисяч доларів США. Це обладнання допомагатиме нашим пацієнтам швидше повертатися до повноцінного життя.

Попереду ще багато роботи. Наступним кроком стане ремонт покрівлі та фасаду лікарні із залученням державного фінансування через систему DREAM.

Міський голова Зіновій Андрійович переконаний: «справжня сила громади проявляється не лише у відбудові доріг чи будівництві нових об’єктів. Вона проявляється у тому, як ми дбаємо про людей. Бо сьогодні кожен, хто повернувся з фронту, кожен, хто пережив важку травму чи хворобу, повинен відчувати найголовніше – він не залишився наодинці. Ми були поруч. Є поруч. І будемо поруч. Бо відновлення наших Захисників, наших людей — це не просто медична допомога. Це наш моральний обов’язок, наша вдячність і наш внесок у майбутню Перемогу України. Разом ми будуємо громаду, в якій лікують не лише тіло, а й повертають людям надію».

Інф. Надвірнянської міської ради.

Шкільний автобус для Делятинськоголіцею № 1

Модератор — Tue, 01 Sep 2026 05:15:12 +0000

Делятинську громаду відвідала делегація у складі голови Івано-Франківської ОДА (ОВА) Світлани Онищук, заступників голова ОДА Людмили Сірко та Ігоря Мандара, директора Дерартаменту освіти і науки ОДА Віктора Кімаковича та голови Надвірнянської РДА Петра Хмельовського.

Робочий візит розпочали із вшанування військовослужбовців Делятинської громади, які загинули у російсько-українській війні – запалили лампадки на Алеї Слави біля пам’ятних банерів.

На подвір’ї Делятинського ліцею № 1 Світлана Онищук урочисто передала директору ліцею Артуру Поліщуку ключі від нового шкільного автобуса. У своєму виступі очільниця Івано-Франківської ОДА відзначила старання керівництва селищної ради та помітний активний розвиток громади, наголосила на необхідності взаєморозуміння та надання уваги дітям та родинам загиблих та зниклих безвісти військовослужбовців. Урочисто вручила Подяки голови Івано-Франківської ОДА кращим педагогічним працівникам. Обіцяла сприяння керівництва ОДА у розвитку та вирішенні проблемних питань громади.

Селищний голова Богдан Клим’юк та директор Делятинського ліцею № 1 Артур Поліщук наголосили, що тільки спільними стараннями вдається здобути хороших результатів та будувати відповідні умови навчання та краще майбутнє для наших дітей.

За християнською традицією о. Тарас Стельмащук прочитав молитву за щасливі щоденні перевезення дітей та освятив новий шкільний автобус.

Члени делегації оглянули спортивний зал Делятинського ліцею № 1, ознайомилися з ходом облаштування навчальних кабінетів, що створюються в межах реалізації пілотного проєкту з упровадження профільної середньої освіти в академічному ліцеї Делятинської громади, а також харчоблок, який потребує реконструкції та модернізації. Наступним об’єктом візиту делегації був Делятинський ліцей № 2.

Вшанували світлу пам’ять загиблих воїнів – випускників ліцею, поклали квіти до меморіальних дощок. Оглянули харчоблок закладу, який відповідає всім нормам та вимогам, передбачених законодавством, а також укриття ліцею, яке облаштоване в підвальних приміщеннях і складається з просторих кімнат та всіх необхідних комунікацій та енергонезалежність закладу.

Інф. Делятинської селищної ради.

Яремчанська громада отримала мікроавтобус від партнерів з Німеччини

Модератор — Tue, 01 Sep 2026 05:14:02 +0000

Отримали мікроавтобус від німецьких партнерів із міста Нібюль, які вже неодноразово підтримували нашу громаду.

Щиро дякуємо партнерам за допомогу, довіру та постійну підтримку. Така співпраця є важливим прикладом дружнього партнерства, взаємодопомоги та єдності.

Особливо цінуємо, що підтримка наших німецьких партнерів є системною та продовжується й надалі.

Інф. Яремчанської

міської ради.

91-а сесія Яремчанської міської ради

Модератор — Tue, 01 Sep 2026 05:13:16 +0000

Депутати розглянули 27 питань порядку денного. Внесли зміни до бюджету Яремчанської міської територіальної громади. Зокрема, у дохідній та видатковій частинах загального фонду бюджету врахували субвенцію з державного бюджету в сумі 5 млн 712,8 тис. грн на забезпечення харчуванням учнів закладів загальної середньої освіти. Таким чином, із 1 вересня учні 1–11 класів закладів загальної середньої освіти громади харчуватимуться безоплатно.

Підтримка закладів освіти. Для забезпечення освітніх потреб та належної підготовки закладів до нового навчального року депутати виділили кошти на покращення матеріально-технічної бази ліцеїв, зокрема на придбання ноутбуків, спортивного та кухонного інвентарю.

Підтримка храмів. Передбачено кошти для підтримки релігійних громад:

- монастиреві святого пророка Іллі (Дора) — 60 тис. грн як дольову участь у придбанні предметів та матеріалів для проведення ремонтних і благоустроєвих робіт господарським способом;

- храму Різдва Йоана Хрестителя у м. Яремче — 300 тис. грн як дольову участь у придбанні предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю для проведення ремонтних робіт господарським способом.

Кошти на ремонт доріг. Спрямовано 6 млн 268,2 тис. грн. на капітальний ремонт дорожнього покриття таких вулиць:

- вул. Л. Гузара (окремими ділянками) — 1 044 700 грн;

- вул. Шептицького — 1 044 700 грн;

- вул. Федьковича — 1 044 700 грн;

- вул. Курортної (окремими ділянками) — 1 044 700 грн;

- вул. О. Кобилянської (від вул. Свободи) — 1 044 700 грн;

- вул. Г.Хоткевича — 1 044 700 грн.

Також 145 тис. грн. спрямували на:

- закупівлю щебеню для ремонту вул. Лесі Українки — 100 тис. грн;

- закупівлю дорожніх знаків по вул. Грушевського — 25 тис. грн;

- закупівлю засобів заспокоєння руху (лежачих поліцейських) — 20 тис. грн.

Виділили 489 тис. гривень на надання одноразової грошової допомоги жителям громади, які опинилися у складних матеріальних обставинах, військовослужбовцям та учасникам бойових дій.

Розглянули вісім земельних питань, затвердили звіти про виконання у 2025 році місцевої програми «Освіта Яремчанщини» та Міської цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту.

Звернення за результатами громадських слухань. Ключовими питаннями стали звернення, ініційовані за результатами громадських слухань, що відбулися 7 серпня.

Депутати звернулися до:

Голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олега Володимировича Бондаренка щодо створення міжвідомчої координаційної групи для напрацювання шляхів вирішення проблемних питань, пов’язаних із виконанням Указу Президента України від 23 лютого 2010 року №215/2010 «Про розширення території Карпатського національного природного парку».

Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо необхідності внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Інф. Яремчанської

міської ради.

Воїни-Захисники Богдан Клубчук, Василь Круль, Валентин Сухоручко, Сергій Костюченко із Надвірної, Василь Луканюк і Андрій Гекманюк із Назавизова, Василь Боднар із Красної та Богдан Андрусяк із Парища – у Небесному Легіоні

Модератор — Tue, 01 Sep 2026 05:12:20 +0000

4 серпня 2026 року в селі Мала Любаша Рівненської області віддав своє життя за Україну солдат КЛУБЧУК Богдан Олександрович, 15 жовтня 1997 року народження, житель міста Надвірна.

Богдан був військовослужбовцем, який без вагань став на захист України, її свободи, незалежності та кожного з нас. Він мужньо виконував свій військовий обов’язок, відстоюючи рідну землю.

Важко знайти слова, які могли б втамувати біль рідних і близьких. У нашій громаді стало на одного Героя більше, але водночас — на одну родину більше, яка нестиме цей біль усе життя.

Схиляємо голову у глибокій пошані перед Захисником України.

Щиро співчуваємо рідним, близьким та друзям Богдана. Бажаю сил і мужності пережити цю непоправну втрату.

Світла та вічна пам’ять Герою, який віддав життя за Україну!

До Небесного Легіону відійшов Захисник України — старший солдат КРУЛЬ Василь Павлович, 15 вересня 1985 року народження, житель міста Надвірна.

Знову нестерпний біль втрати пронизує наші серця. На жаль, 06 серпня 2026 року Василь Павлович загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Приморське Василівського району Запорізької області, до останнього подиху захищаючи Україну та кожного з нас.

Василь був справжнім Воїном. Він завжди говорив, що краще померти Героєм, ніж жити на колінах. І, зробивши свій вибір, жодного разу не пошкодував про рішення стати на захист рідної землі.

Війна забирає найкращих — синів і чоловіків, батьків і братів, друзів та побратимів. Забирає тих, хто ще вчора мріяв про Перемогу, будував плани та чекав на зустріч із рідними.

Надвірнянська громада схиляє голови у глибокій скорботі. Розділяємо біль родини Василя Павловича та висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким і побратимам Героя.

Вічна пам’ять і вічна слава Захиснику України Василю КРУЛЮ. Нехай Господь прийме душу Героя у Своїх Небесних оселях, а пам’ять про його мужність і жертовність назавжди залишиться у наших серцях.

До Небесного Легіону відійшов ще один мужній Захисник України — старший сержант СУХОРУЧКО Валентин Михайлович, 7 листопада 1972 року народження житель міста Надвірна.

Валентин Михайлович — інспектор прикордонної служби вищої категорії, начальник групи розвідки відділення управління другої прикордонної застави реактивних систем залпового вогню другого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки.

Серце Воїна перестало битися 14 серпня 2026 року внаслідок масової внутрішньої кровотечі.

Ще одна родина переживає невимовний біль, ще одна втрата залишає глибоку рану в серці нашої громади. Україна втратила свого Захисника, який до останнього залишався вірним військовій присязі та боронив рідну землю.

Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Валентина Михайловича, його друзям та побратимам.

Неможливо знайти слів, які могли б полегшити біль від такої втрати. У ці скорботні дні вся Надвірнянська громада схиляє голови в жалобі та розділяє ваше горе.

Герої не вмирають. Їхні імена назавжди залишаються в історії України, у пам’яті людей та в наших серцях. Пам’ять про мужність Валентина Михайловича житиме доти, доки житиме Україна.

Війна забрала ще одного мужнього Захисника України. Під час виконання бойового завдання загинув житель міста Надвірна, сержант КОСТЮЧЕНКО Сергій Миколайович, 03 жовтня 1976 року народження.

Сергій Миколайович став на захист рідної держави, не вагаючись ні на мить. Служив стрільцем-помічником гранатометника аеромобільного відділення, сумлінно виконуючи свій військовий обов’язок та залишаючись вірним присязі до останнього подиху.

20 липня 2026 року, мужньо виконуючи бойове завдання із захисту України, її свободи та незалежності, Сергій загинув у місті Суми, Сумської області.

Він віддав найдорожче — власне життя, щоб кожен із нас мав можливість жити під мирним українським небом. Його подвиг назавжди залишиться у пам’яті громади та всієї України.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям і побратимам полеглого Героя. Нехай Господь дарує сили пережити цей нестерпний біль, а світла пам’ять про Сергія Миколайовича буде вічною.

Схиляємо голови у скорботі та молитві. Вічна пам’ять і слава Захиснику України!

Захищаючи Україну, до Небесного війська відійшов наш земляк, житель села Назавизів — солдат ЛУКАНЮК Василь Васильович, 10 листопада 1990 року народження, старший стрілець — вогнеметник 3-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону.

Василь загинув 19 жовтня 2025 року під час виконання обов’язків військової служби та бойових завдань, пов’язаних із захистом Батьківщини, незалежності й територіальної цілісності України, в районі населеного пункту Шандриголове Краматорського району Донецької області внаслідок скиду з ворожого БПЛА.

Постановою про встановлення особи загиблого від 14 серпня 2026 року підтверджено особу нашого Захисника.

Довгі місяці Василь вважався зниклим безвісти. І сьогодні ця страшна звістка принесла рідним остаточну правду, але разом із нею — невимовний біль.

Василь був одним із тих, хто без вагань став на захист рідної землі. Мужньо й самовіддано боронив Україну, наше мирне небо, наше право жити у вільній державі. У його серці жила любов до Батьківщини, а в душі — сила, відвага, незламність і світло справжнього Воїна.

Йому було лише 34 роки.

Ще стільки мрій не здійснилося, стільки слів не було сказано, стільки щасливих митей залишилися не пережитими. Війна безжально забрала молоде життя, яке мало б продовжуватися — у родині, серед друзів, у рідному Назавизові.

Висловлюємо найщиріші співчуття рідним і близьким, друзям та побратимам Василя.

Жодні слова не здатні втамувати біль цієї страшної втрати. У ці скорботні дні вся Надвірнянська громада схиляє голови в жалобі та розділяє Ваше горе.

Пам’ять про Василя ЛУКАНЮКА назавжди житиме в наших серцях.

Захищаючи Україну, її свободу та незалежність, у боротьбі з російським агресором загинув наш земляк, житель села Красна — старший солдат Боднар Василь Васильович, 08 січня 1989 року народження.

Василь був оператором безпілотних літальних апаратів 4 відділення безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини А5003.

Вірний Військовій присязі та Українському народові, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок, 05 серпня 2026 року загинув у бою поблизу населеного пункту Дружківка Краматорського району Донецької області.

Василь віддав найдорожче — своє життя — заради того, щоб ми жили.

За рідну землю. За свою сім’ю. За побратимів. За Україну.

Він був справжнім Воїном — мужнім, сильним і незламним. Людиною честі, яка не залишилася осторонь, коли Батьківщина покликала її на захист.

Його життєвий шлях обірвався надто рано — у 37 років.

Та пам’ять про Василя житиме значно довше за людське життя. Вона залишиться у серцях рідних, друзів, односельців, побратимів і всієї Надвірнянської громади.

Від імені всієї громади висловлюємо найщиріші співчуття рідним і близьким, друзям та побратимам нашого Захисника.

Немає слів, які могли б втамувати біль цієї втрати. Нехай Господь прийме душу Героя у Своїх Небесних оселях, а рідним дасть сили пережити цю страшну годину.

Василь Боднар навіки залишиться у строю Небесного Війська. Вічна пам’ять і слава Герою України. Навіки – 37.

Захищаючи Україну, загинув наш земляк, уродженець села Парище — Андрусяк Богдан Васильович, 25 січня 1976 року народження.

Богдан назавжди залишиться у пам’яті тих, хто його знав, щирою, доброю, усміхненою, жартівливою та працьовитою людиною — справжнім у всьому.

У 2023 році Богдан був призваний на військову службу до лав Збройних Сил України. Мужньо та самовіддано виконував бойові завдання на Донецькому, Сумському та Херсонському напрямках.

8 серпня 2026 року в районі населеного пункту Тарасівка Дніпропетровської області Герой загинув, віддавши своє життя за Україну, за нашу свободу, за мирне майбутнє.

У Парищі у Богдана залишилися сестри, племінники, друзі… Люди, для яких ця втрата назавжди залишиться болючою раною.

Щиро співчуваємо рідним і близьким Героя. У ці важкі хвилини схиляємо голови у скорботі та розділяємо біль непоправної втрати.

Чин похорону відбувся 17 серпня 2026 року в селі Залісся Чемеровецької територіальної громади Хмельницької області, де проживав Богдан.

Назавжди – 50… Назавжди у строю. Назавжди у нашій пам’яті.

Вічна пам’ять і слава Захиснику України Андрусяку Богдану Васильовичу.

Захищаючи Україну, загинув житель села Назавизів — розвідник-санітар 8-ї розвідувальної групи спеціального призначення 3-ї роти спеціального призначення 1-го загону спеціального призначення Гекманюк Андрій Сергійович, 7 грудня 2001 року народження.

На превеликий жаль, 13 грудня 2024 року, під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності України, відсічі й стримування збройної агресії російської федерації, наш Захисник загинув у районі населеного пункту Костянтинопольське Покровського району Донецької області. Тривалий час Андрій вважався зниклим безвісти. І лише тепер, після проведення ідентифікації, його статус офіційно змінено на «загинув».

Неможливо знайти слів, які могли б полегшити біль рідних, які так довго чекали на повернення свого сина, брата, близької людини.

Висловлюємо щирі співчуття родині Андрія, його рідним і близьким, друзям та побратимам. У цей важкий час разом із Вами схиляємо голови у глибокій скорботі.

Андрій віддав найдорожче — своє життя — за Україну, за нашу свободу, за мирне майбутнє. Вічна пам’ять і вічна слава Герою. Навіки 23.

У скорботі

Надвірнянський міський голова

Зіновій Андрійович.

Надвірнянська міська рада.

Назавизівський,

Краснянський

і Парищенський

старостинські округи.